Борис Пастернак – другий після Буніна російський письменник, якому присудили Нобелівську премію з літератури. Його творчість органічно поєднує у собі традиції російської та світової класики з досягненнями літератури Срібного віку та авангарду. У повістях, насичених автобіографічними відомостями, у незакінчених творах привертає увагу незвичайний ритм його фраз, наче перейшли у прозу з віршів. У статтях, нотатках про поетів та про роботу перекладача автор висловлює свої естетичні погляди, уявлення про мистецтво, про місце творця у світі та історії. До книги включено також драматичні уривки, які представляють читачеві ще одну грань творчості Бориса Пастернака.